среда, 21 мая 2014 г.

Причини передчасної смертності

Порівняння смертності чоловіків та жінок від окремих нозологічних форм основ­них класів хвороб, які посіли провідне місце у структурі причин смертності, свідчить про надсмертність чоловіків у Львівській області.
Смертність чоловіків від гіпертонічної хвороби перевищує таку у жінок у 10 разів, а від гострого інфаркту міокарда — у 2,5 раза, крім того, смертність чоловіків від інфаркту міокарда перевищує середній показник в Україні (χ2=17,9; р<0,0001).
Смертність чоловіків від новоутворень перевищує смертність жінок за всіма нозологічними формами цього класу, зокрема смертність від раку порожнини рота, губи та глотки — у 6,9 раза, стравоходу — у 14,3 раза, шлунку — у 2,2 раза, трахеї, бронхів, легень — у 7,1 раза. Особливої уваги заслуговує смертність чоловіків від раку гортані, яка у Львівській області вища, ніж по Україні, у 1,4 раза.Смертність чоловіків від хронічних захворювань бронхолегеневої системи, зокрема від бронхіту та емфіземи, перевищує таку у жінок у 2,3 раза.
Явище переважання смертності чоловіків над такою у жінок є характерним для всіх розвинених країн. Проте якщо у країнах Європейського Союзу в останні роки спостерігається тенденція до її зниження, то в Україні за останні десятиріччя — навпаки, до зростання. За роки незалежності тривалість життя чоловіків в Україні скоротилася більше ніж на 4 роки, жінок — більше ніж на 1,5 року (World Health Organization: Regional Office for Europe, 2008).
Аналізуючи причини смертності працездатного населення Львівської області, ми встановили, що смертність чоловіків перевищує жіночу у 5,4 раза (смертність чоловіків працездатного віку — 519,7 на 100 тис. чоловічого населення, жінок — 95,4 на 100 тис. жіночого населення). Результати дослідження структури причин смертності працездатного населення Львівської області свідчать, що вона відрізняється від загальної структури причин смертності населення України і, крім того, має статево-вікові особливості.

Статистика за смертністю від серцево-судинних захворювань

Щорічно в світі близько 9,4 мільйонів людей помирає від серцево-судинних захворювань. Серед них 51% людей гине від інсульту і 45% - від ішемічної хвороби серця. Хвороби серцево-судинної системи в сучасному світі, в тому числі в Україні, називають проблемою № 1. Щорічно від ССЗ помирають більше 500 тис. українців, тобто в середньому кожен день гинуть 1370 людей. За даними Державної служби статистики, в 2013 році в Україні близько половини смертей зумовлено серцево-судинними захворюваннями. У порівнянні з 2012 роком показники кількості смертності в Україні практично не змінилися. Це свідчить про низьку культуру профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань серед українців. 

«У структурі загальної смертності українців за останні 3 роки захворювання серцево-судинної системи складають 66%, водночас у більшості європейських країн цей показник не перевищує 50%. Наприклад, смертність в Україні з причини інсульту у чоловіків у 18, а у жінок в 14 разів вище, ніж у Швейцарії »,- говорить генеральний директор компанії «Байєр» в Україні Хрістоф Хенце. 
Україна входить в міжнародне співтовариство країн, які поставили перед собою мету до 2025 року скоротити смертність від серцево-судинних захворювань на чверть. І в цьому ключі величезна роль відведена просвітницькій роботі. Усвідомлюючи це, у Всесвітній день серця компанія «Байєр» вирішила навчити своїх співробітників та їхніх близьких і рідних простим правилам профілактики СС



З. 

Основні причини смертності

Основними причинами смертності являються серцево-судинні захворювання (66% у 2012 році) та злоякісні новоутворення (14%). Також з наведеного графіку видно, як зростає частка за хворобами систем кровообігу, протягом 20 років вона піднялася майже на 13%, а на даний час займає дві третіх усіх причин смертності.Смертність внаслідок хвороб системи кровообігу у 2012 році становила 958.3 особи на 100 тис. населення, причому спостерігалось більш ніж півтора рази перевищення її рівня серед сільського населення у порівнянні із міським. Можна говорити про цілу низку причин такого невтішного «домінування» селян за показниками смертності від хвороб системи кровообігу. Це і відносно вищий рівень постаріння населення, і нижча доступність медичної допомоги, і випадки механічного маркування смерті як наслідку серцево–судинної патології, переважно у осіб похилого віку, при відсутності факту встановлення дійсної причини. 




Статистика смертності в 2012 році

У 2012 році в Україні померло 663.1 тис.осіб, загалом природне скорочення населення склало 142.4 тис.осіб. В розрізі регіонів України найвища смертність спостерігається в Чернігівській області - 18.6 на 1000 осіб, найнижча - в м.Київ та Закарпатті - 9.8 та 11.8 осіб відповідно. Смертність сільського населення стабільно вища, що пов'язано з рівнем старіння сільського населення та становить від 12.1 на Закарпатті до 27.2 в Чернігівській області. Найнижчі показники смертності серед міського населення мають Рівненська (9.5), Івано-Франківська (9.6), Тернопільська область та м.Київ (9.8), найвищі - східні регіони - Луганська (15.6) та Донецька області (15.8).


Дитяча смертність

Висока смертність серед дітей була головною причиною надвисокої смертності серед населення в Російській імперії. У 18671881 році 58% всіх смертей припадало на дітей у віці до 5 років, тоді як на осіб старше 55 років припадало лише 16% смертей. Особливо високою була смертність серед дітей до 1 року. По 50 губерніях Європейської Росії у 1867—1910 вона становила приблизно 260 випадків на 1000 народжених живими.[1]
В українських губерніях ситуації з дитячою смертністю була дещо кращою. Так, у 18671881 найбільша смертність серед дітей серед українських губерній спостерігалась у Чернігівській (216 на 1000) і Харківськійгуберніях (205), а найнижча — у Катеринославській (152) та Таврійській (160). В середньому по губерніях Європейської Росії вона становила 271 на 1000 і збільшувалась з заходу на схід — від 150 у Прибалтійських губерніях до 350 у нечерноземних великороських губерніях.
Дитяча смертність в Європейській Росії в 1896—1897 рр. (на 1000 народжених живими)
  • Православні — 283
  • Протестанти — 179
  • Мусульмани — 166
  • Католики — 149
  • Іудеї — 130